Мукбанг це їжа чи шоу? Що означає цей тренд і навіщо його дивляться

Мукбанг (мокпан) – це явище, що виникло в Південній Кореї, яке швидко поширилося по всьому світу. Спочатку блогери транслювали в прямому ефірі процес поїдання великої кількості їжі, спілкуючись з глядачами. З часом формат змінився, і тепер мукбанги часто записують заздалегідь, але суть залишається незмінною – демонстрація поїдання їжі.

Основна причина популярності мукбангу – це соціальна взаємодія. Глядачі відчувають себе частиною спільноти, ніби вони обідають разом з блогером. Дехто вважає, що мукбанг – це можливість познайомитися з кухнями різних країн, насолодитися звуками їжі (ASMR) або навіть контролювати власне переїдання, спостерігаючи за тим, як це робить інша людина.

Однак, мукбанг також викликає занепокоєння у медиків і науковців. Вони вважають, що це явище сприяє розвитку нездорових харчових звичок, може завдати шкоди здоров’ю як блогерам, так і глядачам, а також призводить до збільшення кількості харчових відходів. Але, чи дійсно це так? І що таке взагалі Мукбанг?

Що таке мукбанг?

Терміни “мокпан”, “мокбан” і “мукбанг” походять від корейського слова “먹방”, що означає трансляцію прийому їжі. Цей тренд зародився в Південній Кореї приблизно у 2008 році, а світову популярність набув близько 2015 року.

Назва “мукбанг” є поєднанням двох корейських слів: “мокча” (먹자), що означає “їсти”, та “банг-сонг” (방송), що перекладається як “трансляція”. Таким чином, “мукбанг” буквально означає “трансляція їжі”. В українській мові правильно вимовляється “мокпан”.

Перші мукбанги з’явилися на корейському сайті AfreecaTV. Стримери транслювали процес поїдання їжі, іноді спілкуючись з глядачами, іноді мовчки. Згодом до них приєдналися інші, хто також почав транслювати свої трапези, і популярність цього явища стрімко зросла.

До 2014 року мукбанги стали настільки популярними, що їх почали публікувати в Instagram та на YouTube. Сьогодні тисячі людей займаються мукбангом професійно, зробивши це своєю постійною роботою.

Суть мукбангу полягає у вживанні їжі на камеру. Це може бути пряма трансляція або записане відео без монтажу. Блогер, якого називають “біджей”, може готувати їжу або демонструвати процес її поїдання. Головними вимогами є велика кількість їжі, її оригінальність, хороший апетит та “гачок” для залучення глядачів.

Історично мукбанг пов’язаний з традиціями сімейних застіль в Південній Кореї, які можуть тривати годинами з великою кількістю страв. Ця традиція бере початок з 1960-х років, коли урбанізація змусила молодь переїжджати до міст, і зустрічі з родиною стали рідкістю, але відбувалися за розкішним столом.

З розвитком блогінгу на початку 2000-х років ця традиція перейшла в онлайн-формат. Мукбанг поширився з Південної Кореї в інші країни, ставши популярним видом відеотрансляцій. Також корейські телешоу сприяли популяризації мукбангу, після чого цей формат перейшов на YouTube та інші платформи.

Чи сприяють мукбанги (мокпани) переїданню?

Питання про те, чи сприяють мукбанги переїданню, є досить актуальним. Оскільки основна суть мукбангу полягає в демонстрації поїдання великої кількості їжі, існує побоювання, що це може спонукати глядачів до надмірного споживання.

Візуальна складова мукбангів, де столи буквально ломляться від різноманітних страв, безумовно, може створювати ефект спокуси. Однак важливо розуміти, що багато блогерів не з’їдають усе, що представлено на екрані. Вони можуть лише пробувати невеликі порції, а решту залишати чи просто викидати.

Також слід враховувати, що відео можуть бути відредаговані, якщо вони не транслюються в прямому ефірі. Це означає, що реальна кількість з’їденої їжі може відрізнятися від того, що бачать глядачі. А в відео є купа склейок і монтажу.

Тому глядачам важливо зберігати здоровий глузд і прислухатися до свого організму. Їсти потрібно лише тоді, коли відчувається голод, і припиняти, коли настає відчуття ситості. 

Mukbang: вірусний тренд соціальних мереж

Мукбанг, поєднуючи корейські слова “їсти” та “трансляція”, став вірусним трендом у соціальних мережах, де люди спостерігають, як інші поглинають велику кількість їжі. Цей феномен, хоч і привабливий для глядачів, викликає занепокоєння через потенційні наслідки для здоров’я як блогерів, так і їхніх шанувальників.

Згідно з даними Google Trends, інтерес до мукбанг-відео досяг піку в 2020 році, але знову почав зростати в 2023 році. Це співпало з періодом, коли питання втрати ваги стало особливо актуальним у суспільстві, зокрема через появу таких препаратів, як Ozempic.

Мукбанг як причина набору зайвої ваги

Хоча більшість творців мукбангу не з’їдають усю їжу, деякі все ж таки доїдають кожну порцію. Яскравим прикладом є Нікокадо Авокадо, який спочатку створював веганський контент, але у 2016 році переключився на мукбанг. Після цього глядачі почали висловлювати занепокоєння щодо його здоров’я, оскільки він надмірно набирав вагу.

Нікокадо визнав, що його життя змінилося після того, як він почав заробляти на переїданні, і в певному сенсі воно покращилося завдяки фінансовим можливостям. Однак, спостерігаючи за тим, як людина поглинає величезну кількість їжі, неминуче виникає питання, як їй вдається залишатися стрункою. Деякі блогери можуть мати природно високий метаболізм, але інші, можливо, вдаються до шкідливих практик, щоб підтримувати бажаний вигляд.

Для людей, які борються із зайвою вагою, перегляд мукбангу може бути особливо неприємним. Виникає відчуття несправедливості: “Чому вони можуть їсти так багато і бути худими? Я їм менше, ніж вони, і все одно не худну!” Дослідження показують, що перегляд таких відео може викликати почуття неповноцінності, розлади харчової поведінки та проблеми з вагою.

Проблема з відео Мукбанг і гроші

Мукбанг-відео можуть здаватися нешкідливими: хтось просто їсть перед камерою. Для деяких глядачів це спосіб зменшити відчуття голоду, а для самотніх – можливість відчути себе в компанії.

Однак, за кадром творці мукбанг-контенту часто з’їдають величезну кількість калорійної їжі. Від смаженої курки до мисок локшини, мільйони глядачів спостерігають, як блогери, незалежно від їхньої ваги, поглинають нездорову кількість їжі.

Цей процес часто мотивується фінансовою вигодою. Інфлюенсерка Тріша Пайтас розповіла, що заробила 50 000 доларів на одному відео, де вона з’їла п’ять піц.

Хто найпопулярніші мукбангери у світі?

Серед найвідоміших мукбангерів:

• Nikocado Avocado – відомий своїми емоційними відео та великими порціями фастфуду.
• Zach Choi ASMR – популярний завдяки мукбангам у стилі ASMR без слів.
• Stephanie Soo – поєднує мукбанг із розповідями про кримінальні історії.
• Banzz – один із перших корейських мукбангерів, відомий величезними порціями.
• Dorothy (도로시) – корейська блогерка, яка їсть екстремально гостру їжу.

Мукбанг як причина надмірних харчових відходів

У США понад третину всієї їжі викидається, що є серйозною проблемою. Деякі люди вважають, що мукбанги, де демонструється велика кількість їжі, сприяють збільшенню харчових відходів. Дійсно, в деяких відео можна побачити надмірну кількість продуктів, які потім викидаються, що виглядає марнотратно і нетактовно, особливо в умовах, коли багато людей у світі голодують.

Хоча мукбангери не є єдиною причиною цієї проблеми, демонстрація величезних порцій їжі, наприклад, тисячі курячих нагетсів, може викликати занепокоєння. Щоб протидіяти цьому, в Інтернеті почали з’являтися канали, які готують великі порції їжі та роздають її тим, хто цього потребує.

Мукбанг в культурі ASMR

Мукбанг часто поєднується з культурою ASMR (автономна сенсорна меридіональна реакція). ASMR – це відчуття приємного поколювання, яке виникає у відповідь на певні звуки або візуальні подразники. У випадку з мукбангом, це можуть бути звуки хрусткої їжі, ковтання, пиття напоїв, шепіт та інші звуки, пов’язані з процесом поїдання.

ASMR-відео, зокрема мукбанги, мають на меті викликати у глядачів відчуття розслаблення та ейфорії. Багато людей використовують їх для зняття стресу, боротьби з безсонням або просто для того, щоб відчути приємні емоції. Дослідження показують, що ASMR може викликати позитивні емоції, покращуючи настрій та самопочуття.

Для людей, які відчувають тривогу, депресію, самотність або пригніченість, перегляд мукбангу може стати своєрідною терапією. Спостерігаючи за тим, як хтось насолоджується їжею, вони можуть відчути себе менш самотніми та отримати позитивні емоції.