Питання «на чому вести облік» ще кілька років тому було суто технічним. Після того як Держспецзв’язку оприлюднила перелік забороненого програмного забезпечення, воно стало юридичним: від вибору програми тепер залежить, чи зможе компанія працювати з держзамовником, пройти перевірку контрагента і не втратити дані під час вимушеної міграції. Розберемо, що саме заборонено, на кого це поширюється і як обрати систему, яка не створить проблем через рік.
Що саме потрапило під заборону
Санкції проти російських розробників облікового софту діють ще з 2017 року, але довгий час вони мало впливали на щоденну роботу бухгалтерів: програми, встановлені раніше, продовжували використовувати, а лінійка BAS позиціонувалася як окремий продукт.
Ситуацію змінив перелік Держспецзв’язку, який діє з 6 січня 2026 року. До нього увійшли:
- усі версії програм 1С, зокрема «1С: Бухгалтерія 8 для України», «1С: Підприємство» 7.7 та 8;
- продукти лінійки BAS;
- «UA-Бюджет», яким користувалася значна частина бюджетних установ.
Логіка регулятора проста: якщо програма побудована на платформі країни-агресора або пов’язана з її розробниками, вона розглядається як ризик для інформаційної безпеки — незалежно від того, під якою назвою продається.

На кого поширюється заборона
Пряма обов’язкова вимога замінити ПЗ стосується державного сектору: органів влади, державних підприємств і операторів об’єктів критичної інфраструктури. Для них продовження роботи в 1С чи BAS — це вже порушення, а не питання вибору.
Приватний бізнес формально під пряму заборону не підпадає, але це не означає, що ризиків немає. На практиці вони проявляються так:
- Держзакупівлі та робота з держсектором. Замовники дедалі частіше перевіряють, на якому софті постачальник обробляє дані, особливо якщо йдеться про обмін документами чи доступ до інформації замовника.
- Комплаєнс партнерів. Великі компанії й міжнародні контрагенти включають вимоги щодо ПЗ у свої анкети перевірки постачальників.
- Законодавча перспектива. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 13505 про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів. Він передбачає набрання чинності основними положеннями через шість місяців після опублікування, а санкційного блоку — з 1 січня 2030 року. Тобто вікно для спокійної міграції є, але воно не безкінечне.
Окремий момент, який часто недооцінюють: програма, яку розробник більше не підтримує в Україні, рано чи пізно перестане встигати за змінами у звітності. Навіть без жодних штрафів це означає ручні правки, помилки у деклараціях і ризики при податкових перевірках.
Критерії безпечної бухгалтерської програми
Офіційного «білого списку» дозволених програм немає. Тому корисніше оцінювати не назву продукту, а кілька конкретних ознак:
- Юрисдикція розробника і кінцеві бенефіціари. Українська або європейська компанія без зв’язків з РФ — базова вимога. Варто перевірити не лише бренд, а й платформу, на якій побудоване рішення.
- Місце зберігання даних. Для хмарних сервісів — де розташовані сервери, як організовано резервне копіювання і хто має доступ до бази.
- Швидкість оновлень під законодавство. Зміни у формах звітності, ПДВ, реєстрації податкових накладних в ЄРПН, роботі з ПРРО — програма має враховувати їх до дедлайнів, а не після.
- Інтеграції. Обмін з банками, сервісами електронного документообігу та подання звітності з КЕП без ручного перенесення даних.
- Модель роботи. Хмара чи локальна установка — питання не лише зручності, а й витрат на сервер, адміністрування та безпеку.
Як перейти на нову систему без втрати даних

Досвід компаній, які мігрували з 1С у 2022–2026 роках, показує: найбільше проблем виникає не з технічним перенесенням, а з підготовкою. Робочий алгоритм виглядає так.
Почистіть довідники до міграції. Дублікати контрагентів, неактуальні номенклатурні позиції, застарілі реквізити — усе це перенесеться в нову систему разом з корисними даними. Годинна чистка до переходу економить дні розбору після.
Оберіть точку переходу. Найзручніше мігрувати на початку кварталу або року, коли закрито звітний період. Перенесення залишків на конкретну дату значно простіше, ніж перенесення всієї історії операцій.
Паралельний період. Один-два місяці вести облік в обох системах — дорого за трудовитратами, але це найнадійніший спосіб звірити, що нова програма рахує так само.
Задокументуйте перехід. Наказ про зміну програмного забезпечення, договір з новим постачальником, акт перенесення даних — ці документи знадобляться і під час перевірок, і для підтвердження відповідності вимогам контрагентів.
Для малого та середнього бізнесу часто використовують бухгалтерську програму MASTER:Бухгалтерія – https://masterbuh.com/. Вона доступна у двох форматах: хмарна версія та локальна установка. Тож компанія може обрати модель роботи під свою інфраструктуру: працювати без власного сервера або зберігати базу на своєму обладнанні.
Висновок
Відповідь на питання «які бухгалтерські програми дозволені» у 2026 році зводиться не до переліку назв, а до перевірки походження, підтримки та безпеки конкретного рішення. Для держсектору перехід уже обов’язковий, для приватного бізнесу — питання часу та управління ризиками. Компанії, які мігрують зараз, роблять це в спокійному режимі, з паралельним періодом і чистими даними. Ті, хто відкладе рішення до останнього, отримають ту саму міграцію, але під тиском дедлайнів.

