Рішення про експорт ячменю або пшениці має базуватися на розрахунках та логістиці. Є чинники, від яких залежить прибуток, швидкість продажу та імідж постачальника. Найважливіші з них — врожай, ціна на ячмінь, світові котирування пшениці, попит та вибір транспорту.
Що впливає на вигоду експорту?
Економіка угоди складається з декількох критеріїв. Перший — ринковий попит. Пшениця частіше потрібна в харчовому переробленні та борошномельній промисловості. Ячмінь популярний у кормовій галузі та у виробників солодів. Другий критерій — динаміка цін. Ячмінь сильніше реагує на сезонні коливання та попит із боку тваринництва.
Третій критерій — якість та стандартизація партії. Однорідний зерновий склад, низька вологість та чистота прискорюють перевірки на кордоні й зменшують ризики відбракування. Четвертий фактор — логістика. Йдеться про доступність портів, правила відвантаження та терміни доставлення.
Порівняння переваг та недоліків
Пшениця має стабільний попит у борошномелів. Ціна цієї культури в деяких регіонах вища. Але є й мінуси такого вибору. До пшениці висувають суворі фітосанітарні вимоги. Також для неї характерна вища конкуренція на світових ринках.
Ячмінь викликає інтерес з боку кормових компаній та солодовень. Але його ціна може різко змінюватися під час коливання попиту на харчові продукти для тварин.
Для обох видів зернових є спільні вимоги щодо умов зберігання та перевезення:
- пакування має відповідати регламенту покупця;
- збереження якості під час транспортування знижує втрати та збільшує дохід;
- стабільні партнери з перевезення скорочують простої та допомагають уникнути штрафів.
Для більшості експортерів вигідно поєднувати обидва напрями. Пшениця забезпечує стабільний потік (за правильної сертифікації). Ячмінь надає гнучкість та швидкий оборот у періоді зростання попиту на корми.
На практиці можна спиратися на досвід компанії Glendeal. Це надійний партнер, який допомагає з комплектацією партій та пошуком закордонних покупців.
