Коли помирає близька людина – важко все. Важко зібратися, важко приймати рішення, важко взагалі щось усвідомлювати крізь горе. Добра новина: зараз цим займаються спеціалізовані ритуальні служби, які є практично в кожному населеному пункті. Вони знають, як делікатно поставити потрібні питання і провести через усі формальності. І одне з перших, що Ви почуєте: “Кремація чи традиційне поховання?”. Для когось відповідь очевидна – релігія, традиції, сімейні переконання. Але багато людей вперше стикаються з цим вибором і не знають, що краще. Ситуація ускладнюється тим, що крематорії є не скрізь: у Черкасах, наприклад, немає, а в Києві, Харкові чи Одесі – є. Тож якщо ви замовляєте ритуальні послуги в Києві, процес стає простішим. Але що дійсно обрати?
Традиційне поховання: звичний шлях із глибоким корінням
Традиційне поховання – це те, до чого ми звикли століттями. Починаючи з ХІ та до XV століття, кремацію покійників поступово витісняла інгумація – поховання тіла в землю. Це був перехід від язичницьких звичаїв до християнських традицій, коли церква почала виступати проти спалювання тіл, наполягаючи на їх збереженні до дня воскресіння.
Сьогодні саме цей спосіб обирає переважна більшість українських родин. Це місце, куди можна прийти, покласти квіти, поспілкуватись із пам’яттю близької людини. Для багатьох це психологічно важливо – знати, що є конкретне місце спокою.
Процес виглядає просто:
- підготовка тіла;
- прощання;
- відспівування (якщо родина релігійна);
- перевезення на кладовище;
- поховання в домовині.
Все відбувається за усталеними ритуалами, які передаються з покоління в покоління.
Але є й зворотна сторона медалі. Кладовища у великих містах стрімко переповнюються. У Чернівцях на Центральному кладовищі місць залишилося орієнтовно на три-чотири місяці. І міська влада змушена шукати нові земельні ділянки. Схожа ситуація і в інших містах – кладовища розростаються швидше, ніж з’являються нові території під них.
Це створює проблему: потрібно виділяти все більше землі, яку можна було б використати для житла, парків чи інфраструктури. А ще – догляд за могилами вимагає часу та можливості регулярно відвідувати кладовище, що не завжди реально, якщо родина переїхала в інше місто.
Кремація: сучасний вибір, який набирає популярності
Кремація – це спалювання тіла при високих температурах, після чого прах збирають в урну. Ще років 20 тому багато хто ставився до цього насторожено, але зараз все інакше. Більша частина українців – 53,5% – позитивно ставляться до кремації.
В Україні працюють три крематорії: у Києві (з 1975 року), Харкові (з 1977) та Одесі (з 1988). Київський розташований на Байковому кладовищі, там же є колумбарій – місце для урн. Якщо Ви живете в Черкасах чи іншому місті, тіло доведеться везти до одного з цих крематоріїв.
Головний плюс – практичність. Урна займає мало місця. Її можна поставити в колумбарій, поховати на кладовищі, забрати додому або розвіяти прах у важливому для людини місці. Це зручно, коли родичі живуть далеко або часто переїжджають.
Вартість кремації відрізняється залежно від пакету послуг. Мінімальна ціна – це сама процедура спалювання. Якщо потрібна підготовка тіла, транспортування, зала для прощання, урна – кожна послуга додається окремо. Загалом це все одно виходить дешевше за традиційне поховання, де треба купувати ділянку, ставити пам’ятник і щороку доглядати могилу.
Ще один момент – час. Якщо родичі живуть у різних країнах, прах можна зберігати в крематорії, поки всі не зберуться. З традиційним похованням так не вийде – зазвичай все відбувається на третій день. А якщо і чекати, то доведеться викласти кругленьку суму за зберігання в морозильнику.
Є й мінуси. Не всі релігії схвалюють спалювання тіла. А комусь психологічно важливо мати конкретну могилу, куди можна прийти.
Як прийняти рішення
Правильного чи неправильного вибору тут немає. Спосіб прощання – лише форма, а суть – у любові та спогадах.
Іноді люди самі говорять за життя, чого хочуть: щоб прах розвіяли над океаном, поховали поруч із батьками чи в рідному селі. Якщо це можливо – обговоріть це заздалегідь. Так буде набагато простіше в важку хвилину. Це складна розмова, але вона знімає величезний тягар, коли прийде час.
А якщо раптово доведеться приймати рішення самостійно – орієнтуйтеся на своє серце та обставини. Живете далеко від рідного міста? Немає можливості доглядати могилу? Обмежений бюджет? Це все впливає на вибір, і це нормально.
Пам’ятайте: неважливо, чи це квіти на могилі, чи свічка біля урни. Важлива пам’ять, любов і те, як Ви проживаєте втрату. Решта – просто деталі.
