Атомні електростанції України: скільки їх, де розташовані та скільки електроенергії виробляють

Атомна енергетика залишається основою енергобезпеки України. Навіть під час війни, коли ракети та дрони вдаряють по інфраструктурі (підстанціям, трансформаторам, тощо), атомні електростанції продовжують стабільно забезпечувати нас електрикою. І у цій статті ми вирішили розповісти про них докладно: скільки в нас таких станцій, де вони розташовані, в якому зараз стані, наскільки потужні, як саме реактори виробляють енергію та які зміни в енергосистемі країни плануються. 

Скільки атомних електростанцій в Україні і які з них діючі станом на 2026 рік?

Якщо треба назвати працюючі атомні електростанції України, перелік складатиметься з 4 об’єктів:

• Запорізька станція (ЗАЕС).
• Рівненська (РАЕС).
• Південноукраїнська (ПАЕС).
• Хмельницька (ХАЕС).

Всього в цих АЕС 15 енергоблоків, і це один з найбільших показників серед усіх європейських країн. Але під контролем України зараз перебувають не всі атомні електростанції, а 3 з них, що мають в сукупності 9 енергоблоків з потужністю 8835 МВт.

Запорізька АЕС, найбільша не тільки в нашій країні, а й в Європі загалом, перебуває в російській окупації і не виробляє електроенергію для української енергосистеми. Всі її 6 енергоблоків зупинені.

До 2000 року діяла ще й п’ята станція – Чорнобильська АЕС, але після катастрофи 1986 року її зупинили і далі поступово виводили енергоблоки з використання. 

Оператор всіх чотирьох діючих станцій – державне підприємство НАЕК «Енергоатом». Воно відповідальне за безпеку на енергоблоках, проведення ремонтів, перевантаження ядерного палива і узгоджує свою роботу з Державною інспекцією ядерного регулювання. 

Атомні електростанції України на карті: де вони розташовані 

Станції збудовані у різних частинах країни, подалі від великих міст та поближче до великих річок, адже вода потрібна для охолодження реакторів. А ще такий розподіл дозволяє рівномірно забезпечувати регіони електроенергією та економити на її транспортуванні на великі відстані.

Розташування українських АЕС: біля яких міст та водойм вони знаходяться.

• Запорізька – Енергодар в Запорізькій області, на березі Каховського водосховища, що на річці Дніпро.
• Рівненська – Вараш в Рівненській області, на річці Стир.
• Південноукраїнська – Южноукраїнськ Миколаївської області, на річці Південний Буг.
• Хмельницька – Нетішин Хмельницької області, на річці Горинь. 
• Чорнобильська – Прип’ять Київської області (110 км від Києва), на річці Прип’ять.

Де саме знаходяться станції, можна подивитись на карті.

А тут детальна карта України з населеними пунктами.

Запорізька АЕС — найбільша атомна електростанція України та Європи 

Наша найбільша атомна електростанція перебуває під окупацією російських військ з березня 2022 року, тому не працює на українську енергосистему. У квітні 2024 року реактори переведені в стан холодної зупинки, тобто охолоджені до безпечної температури, що знижує ризики аварії. Радіаційний фон на станції стабільний і не викликає побоювань. Персонал контролює його під наглядом Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Представники агентства моніторять також відключення електропостачання ЗАЕС. Незважаючи на зупинку реакторів, потрібно і надалі забезпечувати їх охолодження. Тому станцію кожен раз під час блекауту доводиться переводити на аварійні генератори. 

До речі. Про причини відключень світла та способи перевірки графіку – за посиланням.

Запорізьку станцію почали будувати у 1980 році. Перший блок підключили до мережі у 1984, а останній – у 1996.

Технічні особливості ЗАЕС.

• Кількість енергоблоків – 6.
• Тип реакторів – ВВЕР-1000. 
• Загальна потужність – 6000 МВт.

У назві реактору ВВЕР – це скорочення від «водо-водяний енергетичний реактор», а числом позначається потужність.

Рівненська АЕС 

Рівненська атомна електростанція друга за потужністю в Україні. Її місто-супутник Вараш збудували спеціально для працівників станції та їхніх родин. 

Перший блок запустили у 1980 році, а четвертий – у 2004. 

Технічні особливості РАЕС.

• Кількість енергоблоків – 4.
• Типи реакторів – два ВВЕР-440 та два ВВЕР-1000
• Загальна потужність – 2835 МВт.

Реактори ВВЕР-440 першого покоління і менш потужні за сучасні ВВЕР-1000. Рівненська АЕС – одна з небагатьох у світі, де на одному майданчику поєднані реактори двох типів з різною потужністю. Це робить її експлуатацію технологічно складнішою, але, з іншого боку, так зручніше регулювати виробіток електроенергії. Станція забезпечує нею не лише Рівненську область, а й значну частину західного регіону. 

Південноукраїнська АЕС 

Південноукраїнська атомна електростанція входить до Південноукраїнського енергокомплексу разом з Олександрівською ГЕС та Ташлицькою ГАЕС. Свою теперішню назву вона отримала у травні 2022 року у зв’язку з дерусифікацією. Раніше це була Южно-Українська станція.

Рік запуску першого блоку – 1982, другого – 1985, а третього – 1989. 

Технічні особливості ПАЕС.

• Кількість енергоблоків – 3. 
• Тип реакторів – ВВЕР-1000. 
• Загальна потужність – 3000 МВт. 

Південноукраїнська станція розташована біля Южноукраїнська Миколаївської області та постачає електроенергію на південь України. Її специфіка у використанні для охолодження та інших потреб каскаду водосховищ та водойм. 

Хмельницька АЕС 

Хмельницька атомна електростанція наразі найменш потужна в Україні, але в неї найбільший потенціал для розширення. Коли заплановані роботи будуть завершені, це значно посилить енергетичну безпеку країни та дозволить компенсувати потужності, тимчасово втрачені через окупацію Запорізької АЕС. 

Перший енергоблок запущений ще в 1987 році, а другий – у 2004-му.

Технічні особливості ХАЕС.

• Кількість енергоблоків – 2.
• Тип реакторів – ВВЕР-1000. 
• Загальна потужність – 2000 МВт.

Розташована станція біля міста Нетішин Хмельницької області. Ще у кінці 80-х років тут розпочали зведення ще двох енергоблоків (ХАЕС-3 та ХАЕС-4), і вони вже були збудовані на 75-80% та 25-30% відповідно, але через мораторій 1990 року будівництво зупинили. Зараз український уряд планує добудову енергоблоків, що має розпочатись вже в 2026 році. І цим плани розширення станції не обмежуються. З квітня 2024 року запущений новий проект зі зведення 5 та 6 блоків. 

А про міста України у нас є окремий матеріал.

Чорнобильська АЕС: перша та зупинена атомна станція України 

ЧАЕС – найстаріша атомна електростанція в Україні, запуск якої розпочали ще у 1977 році. Загалом було збудовано 4 енергоблоки з реакторами РВПК (абревіатура від «реактор великої потужності канальний). Тоді їх називали російською РБМК. Це радянські графіто-водні ядерні реактори, розроблені у 1960-70-х роках. 

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці сталася найбільша аварія в історії атомної енергетики. Реактор вибухнув, і це призвело до масштабного викиду радіоактивних речовин та забруднення території України та інших країн Європи. Через цю катастрофу навколо станції створили 30-кілометрову зону відчуження площею 2600 км², евакуювавши населення (понад 90 тисяч жителів). А над зруйнованим енергоблоком збудували захисний саркофаг, так зване «Укриття». Згодом тут була зведена нова, безпечніша конструкція. 

Решта енергоблоків ЧАЕС ще досить довго продовжували працювати. Останній (третій) зупинили лише у грудні 2000 року. Зараз станція досі на етапі виведення з експлуатації. Це багаторічний процес, що передбачає демонтаж обладнання, контроль рівня радіації та певне поводження з відпрацьованим ядерним паливом. 

У лютому 2022 року станція опинилась під російською окупацією, але згодом контроль над нею був відновлений. 

Як працює атомна електростанція: принцип роботи простими словами 

Принцип роботи АЕС полягає у тому, що в активній зоні реактора запускається керована ланцюгова реакція поділу ядер урану. Один атом розщеплюється і запускає ланцюжок наступних розпадів. А спеціальні системи підтримують безпечну та стабільну швидкість цього процесу.

Як це відбувається?

1. Початковий поштовх. У ядро атома урану влучає крихітна часточка – нейтрон.
2. Розпад і тепло. Ядро урану ділиться навпіл, виділяючи велику кількість теплової енергії. 
3. Виліт нових нейтронів. Разом із теплом із розщепленого ядра вилітають 2–3 нові вільні нейтрони.
4. Ланцюгова реакція. Ці вилетілі нейтрони влучають у сусідні атоми урану, змушуючи їх теж розпадатися.

Якщо цими розпадами не керувати, їх кількість зростатиме миттєво до грандіозних масштабів. Саме так відбувається вибух атомної бомби. Щоб цього уникнути, на АЕС використовують своєрідні «гальма». У реактор опускають спеціальні поглинаючі стрижні з бору чи кадмію, що пригальмовують ланцюгову реакцію. Вони беруть на себе нові нейтрони, щоб з 2-3 до наступного атому долетів лише один. Так і реакція не згасає, і не відбувається вибух. 

На українських станціях використовують ядерні реактори типу ВВЕР (водо-водяні). В них вода і сповільнює нейрони, і водночас є теплоносієм. 

Як працюють такі реактори?

1. Після розпаду ядра атому урану тепло нагріває воду першого контуру під високим тиском, завдяки якому вона не закипає.
2. Через теплообмінник (парогенератор) тепло передається воді другого контуру, і вона перетворюється на пару. 
3. Пара обертає турбіну, з’єднану з генератором, який виробляє електричний струм. 
4. Відбувається охолодження відпрацьованої пари у конденсаторі за допомогою води з річки або у спеціальних спорудах – градирнях. Конденсована пара перетворюється на воду, і цикл повторюється.

Реакторний блок, в якому відбувається цей процес, турбіна та генератор – головні елементи будь-якого енергоблока атомної електростанції. А надійне охолодження критично важливе для безпечної роботи станції. 

Ядерне паливо для АЕС України: відмова від російського

Тривалий час АЕС України працювали виключно на російському ядерному паливі. Але з 2014 року розпочалась диверсифікація (залучення інших постачальників). Після початку повномасштабної війни цей процес значно прискорився, адже незалежність від палива країни-агресора є питанням енергетичної незалежності та національної безпеки. Зараз нашим головним партнером є американська компанія Westinghouse. 

Наступний крок – власне виробництво ядерного палива. Ведуться переговори про випуск деяких складових безпосередньо в Україні. І Уряд вже ухвалив рішення про будівництво заводу з виробництва тепловидільних збірок (ТВЗ) за американською технологією.

І ще трохи корисної інформації – про обласний поділ України, з переліком та картою.