Скільки людей проживає в Україні у 2026 році

Чи замислювались ви, скільки нас, українців, залишилось після років війни та кризи? Питання не просте, але важливе для кожного з нас. Адже від кількості населення залежать наші пенсії, медичне обслуговування, навантаження на інфраструктуру та навіть шанси знайти роботу у своєму місті. Точної цифри, на жаль, немає – під час воєнного стану перепис населення не проводиться. Проте за оцінками МВФ, населення України у 2026 році складає 33,38 млн осіб. Це суттєво менше, ніж було ще 5-10 років тому. Війна, економічні труднощі та масова міграція змінили демографічну карту нашої країни.

Як змінювалась чисельність населення України останні роки

Якщо зазирнути в історію України, то побачимо, що кількість населення постійно змінювалася. У 1991 році, коли ми здобули незалежність, нас було майже 52 мільйони. Після цього почався поступовий спад – через економічну кризу 90-х, зниження народжуваності та виїзд на заробітки. До 2013 року нас залишилося близько 45 мільйонів, а після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році Україна втратила ще кілька мільйонів громадян.

Так ще до початку повномасштабної війни українців ставало менше. Але саме 2022 рік став переломним моментом у демографічній історії нашої країни. Цифри показують реальність:

І щороку варто пам’ятати й про природне скорочення. Але якщо раніше воно компенсувалось народженням нових українців, то в останні роки малюків народжується дуже мало.

Як бачимо, за п’ять років Україна втратила майже 8,5 млн жителів. Це все одно, якби зникли всі мешканці Києва та Львова разом узяті! І ці втрати пов’язані не тільки із загиблими під час бойових дій, а й з мільйонами біженців, які виїхали за кордон та поки не повернулися. Варто зауважити, що ці цифри приблизні, адже точний підрахунок в умовах війни надзвичайно складний.

Які області України найбільш і найменш заселені

Сьогодні в Україні налічується 24 області, і в кожній з них демографічна ситуація складається по-різному. Точних даних про кількість населення в регіонах, на жаль, зараз немає. Останні офіційні повні статистичні дані були зібрані ще у 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення. Згідно з цими даними, найбільша кількість жителів була зафіксована у Дніпропетровській області (3142,0 тис. осіб), Харківській (2633,8 тис. осіб), а також у Києві (2962,2 тис. осіб) та Київській області (1788,5 тис. осіб).

Окремо варто згадати Кривий Ріг – найдовше місто в Україні та Європі, яке розтягнулося на понад 100 км, і є восьмим за населенням містом у Дніпропетровській області. До війни тут проживало близько 600 тисяч осіб. Попри складну економічну ситуацію, Кривий Ріг залишається важливим промисловим центром і одним із густонаселених міст України.

Проте війна внесла свої суворі корективи у демографічну карту України. Мільйони людей змушені були покинути свої домівки, особливо на сході та півдні. Поки ми не маємо офіційних даних про кількість населення в різних областях станом на 2026 рік, але за експертними оцінками та наявною інформацією можна припустити, що картина на разі виглядає приблизно так:

У західних та центральних областях традиційно проживає більше людей. Ця тенденція тільки посилилася після початку війни. Багато людей зі сходу та півдня переїхали до західних областей, де безпечніше. Варто відзначити, що не лише західні області стали прихистком для внутрішньо переміщених осіб – центральні регіони України, такі як Вінницька, Полтавська та Черкаська області, також прийняли значну кількість ВПО. Це суттєво змінило демографічний ландшафт цих регіонів.

Найменш заселені в нас області прикордонні та ті, що постраждали від бойових дій. На Чернігівщині багато лісів та сіл, де й до війни жило небагато людей, а тепер стало ще менше. Свою роль відіграють і географічні особливості: у гірських районах Закарпатської та Івано-Франківської областей густота населення також невисока – гориста місцевість просто не дозволяє розміщувати великі населені пункти. А такі області як Херсонська та Луганська, на жаль, суттєво спорожніли через окупацію частини території та бойові дії.

Прогнози щодо населення України на найближчі роки

Що ж буде далі з кількістю українців? Цим питанням переймаються не лише демографи, але й кожен, хто задумується про майбутнє нашої країни. На жаль, більшість прогнозів не надто оптимістичні, але є й промінчики надії.

Експерти з різних міжнародних організацій, зокрема ООН та Світовий банк, передбачають, що населення України продовжить зменшуватися принаймні до 2030 року. За їхніми прогнозами, до 2030 року в Україні житиме приблизно 30-31 мільйон людей – це ще менше, ніж зараз. Основні причини цього:

• Низька народжуваність – війна змусила багатьох українців відкласти народження дітей. В умовах повітряних тривог та економічної нестабільності молоді сім’ї не поспішають збільшувати родину.
• Міграція за кордон – мільйони українців виїхали до інших країн і, за оцінками експертів, близько 30-40% можуть не повернутися навіть після закінчення війни.
• Старіння населення – як і в більшості європейських країн, в Україні збільшується частка літніх людей, при цьому молоді стає менше.

Але не все так похмуро. Експерти відзначають, що після перемоги України можливий “демографічний відскок” – короткочасне підвищення народжуваності, коли сім’ї, які відкладали народження дітей, вирішать що саме час. Крім того, успішна відбудова економіки може привабити частину мігрантів повернутися.

Багато залежатиме й від державної політики. Якщо Україна зможе створити сприятливі умови для молодих сімей, забезпечити робочі місця та якісні соціальні послуги, то темпи скорочення населення можуть сповільнитися.

Але демографи одностайні: швидко відновити довоєнну кількість населення не вдасться. Для цього знадобиться щонайменше кілька десятиліть послідовної демографічної політики.

Попри всі ці проблеми, Україна – це особлива країна з цікавою історією та унікальними рисами. У нас є Ужгород – найзахідніше місто України, що розташоване на кордоні одразу з кількома європейськими країнами. Ми маємо один із найвищих рівнів освіти у світі, а за кордоном живе близько 20 мільйонів українців. Ці та інші цікаві факти показують, що навіть у важкі часи ми залишаємось сильними та маємо всі шанси на відродження.