Що таке OSINT (ОСІНТ): розвідка з відкритих джерел, інструменти та робота аналітика

Здавалось би, розвідка – це щось з роботи спецслужб, і нам, пересічним громадянам, таке недоступне. Ще кілька років тому з цим твердженням можна було б погодитись. Але зараз є OSINT, доступний напрямок аналітики, що активно використовується журналістами, правоохоронцями, представниками бізнесу та навіть звичайними користувачами інтернету, коли треба перевірити якусь інформацію, наприклад, чи варто людині довіряти. Зацікавились? Вже думаєте, кого б перевірити? Тоді давайте розбиратись, що таке ОСІНТ, як він працює та які інструменти у ньому використовуються. 

OSINT (ОСІНТ) — що це таке простими словами

OSINT – це скорочення від «Open Source Intelligence», що перекладається як «Розвідка з відкритих джерел». Іншими словами, це пошук, збір та аналіз тих даних, що є у вільному доступі.

Головна відмінність ОСІНТ від інших видів розвідки – відсутність доступу до закритих чи засекречених джерел. Використовується виключно те, що доступно будь-якій людині. Треба тільки вміти це знайти, співставити та правильно проаналізувати.

Таку діяльність можна також визначити як мистецтво складати повну картину з окремих фрагментів інформації. Одне фото, коментар чи запис у реєстрі рідко здатні відкрити істину. Але якщо поєднати їх, можна багато дізнатись про життя людини, структуру компанії чи вибудувати хронологію подій. 

Які джерела вважаються відкритими?

• Пошукові системи на зразок Google. 
• Засоби масової інформації. 
• Соціальні мережі. 
• Сайти з новинами. 
• Вікіпедія. 
• Форуми та блоги. 
• Тендерні майданчики. 
• Архіви веб-сторінок. 
• Фінансові звіти компаній. 
• Державні реєстри та бази даних. 
• Дані судів та фінансових установ. 
• Карти та супутникові знімки. 
• Наукові роботи. 

Все просто. Нічого такого, з чим ви були б не знайомі. Просто треба вміти працювати з інформацією та бачити в ній неочевидні зв’язки. Слово «розвідка» може відлякувати, але OSINT – це не хакерство і не шпигунство з порушенням закону, а системний пошук інформації, яка вже оприлюднена та доступна всім. Тобто методика абсолютно законна.

Як працює OSINT-розвідка з відкритих джерел?

Опрацювання даних з відкритих джерел інформації будується на певних правилах. ОСІНТ-розвідка – це не просто «гуглення», а серйозна аналітика.

Як працюють OSINT-розвідники: поетапна схема.

1. Аналітик ставить завдання. Він визначає, які дані має знайти та з якою метою (перевірити людину, компанію, подію чи факт).
2. Збирає інформацію. Шукає її у пошукових системах, соцмережах та інших відкритих джерелах. І чим їх більше, тим краще. 
3. Верифікує отримані дані, тобто перевіряє, чи вони достовірні. Для цього треба знайти першоджерело, з якого все почалось, чи кілька надійних незалежних джерел, проаналізувати метадані, геолокацію фото та відео. 
4. Систематизує дані. Визначає, що за чим сталось, встановлює зв’язки між людьми та подіями.
5. Аналізує зібрану інформацію та робить висновки. 

На кожному етапі потрібно критично підходити до отриманих даних: перевіряти, чи джерела не фейкові, чи не застаріла інформація, чи не суперечать дані одне одному. Тому в ОСІНТ-розвідці вкрай важливо мати аналітичний склад розуму. 

Навички роботи з відкритими джерелами корисні не тільки у розслідуваннях, а й в інших сферах життя. Вони допомагають, наприклад, студентам та школярам писати реферати, за які не соромно. 

Основні OSINT-інструменти для пошуку та перевірки даних 

Аналітики використовують сотні інструментів. Залежно від того, які саме дані треба знайти чи перевірити, їх можна розподілити на кілька категорій.

Пошук за зображенням та геолокацією

За допомогою сервісів зворотного пошуку зображень можна визначити джерело фото, а інструменти геолокації допомагають знайти, де відбувалась зйомка, за об’єктами, що потрапили до кадру (будівлями, рельєфом, вивісками). 

Аналіз соцмереж

Сервіси для пошуку інформації в соціальних мережах дозволяють знаходити профілі за нікнеймом, електронною поштою чи номером телефону та відстежувати активність. 

Перевірка сайтів та доменів

За допомогою інструментів цієї категорії можна дізнатись, хто і коли реєстрував певний сайт та як він виглядав раніше. 

Робота з реєстрами та базами даних

В державних реєстрах юридичних осіб, судових реєстрах та відкритих базах даних шукають інформацію про компанії, їз засновників та пов’язаних осіб. Багато корисного, зокрема, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Картографічні сервіси

За супутниковими знімками та панорамними картами вулиць перевіряють локації, встановлюють, коли відбулась подія. Для цього аналізують тіні та ознаки певної пори року. 

Агрегатори та фреймворки

Є такі платформи, на яких зібрані десятки різних джерел. Тут зручно шукати інформацію, адже все в одному місці і перевірка частково автоматизована.

Найчастіше ОСІНТ-розвідники використовують такі інструменти:

• Google Search – розширений пошук із використанням операторів, наприклад, filetype:pdf або site:company.com для виявлення прихованих документів;
• Bing, DuckDuckGo – теж пошукові системи;
• Google Lens – пошук даних за фото;
• TinEye – зворотний пошук зображень;
• ExifTool – аналіз метаданих для визначення, коли та де зняли фото;
• Google Maps, Google Earth – аналіз місцевості;
• OpenStreetMap – детальні карти;
• Sentinel Hub – супутникові знімки високої якості;
• Wayback Machine – архів, де можна побачити, як сайт виглядав роки тому;
• WHOIS-сервіси – інформація про домени, власників сайтів;
• Shodan – пошук підключених до інтернету пристроїв;
• Epieos – дані про прив’язані до пошти акаунти Google;
• Maltego – побудова зв’язків між об’єктами;
• SpiderFoot – автоматизація збору відкритих даних;
• Poynter, CheckMate – перевірка фактів;
• YouTube – площадка, де можна шукати інформацію по відео;
• GitHub – платформа для спільної роботи програмістів;
• Соцмережі – Instagram, Facebook, X (Twitter), LinkedIn;
• Месенджери, зокрема, Telegram. 

Важливо розуміти, що жоден з цих інструментів OSINT-розвідки не працює окремо. Щоб ефективно перевіряти інформацію, потрібно використовувати різні джерела та перехресно перевіряти результати. 

Хто такий OSINT-аналітик і чим він займається?

ОСІНТ-аналітик – це фахівець, що професійно шукає, перевіряє та аналізує інформацію з відкритих джерел. Він як детектив у цифровому світі, головне завдання якого – перетворювати сирий масив даних на корисну, структуровану інформацію.

Роботу аналітика можна розділити на кілька головних напрямків.

• Пошук інформації. За допомогою спеціальних інструментів та методик він збирає дані.
• Верифікація. Аналітик перевіряє, чи достовірні знайдені матеріали, виявляє фейки та маніпуляції.
• Аналітика та звітність. Систематизує результати та викладає у такому вигляді, щоб це було зрозуміло замовнику.
• Цифрова безпека. Вживає заходів, щоб самому не залишити слідів своєї роботи.

OSINT-спеціаліста нерідко плутають з хакером, але між ними суттєва різниця. Аналітик нічого не зламує, щоб отримати інформацію. Йому треба бути уважним до дрібниць, вміти працювати з великими об’ємами інформації та розуміти хоча б на базовому рівні мови програмування чи скрипти для автоматизації пошуку. І ще дуже важлива етичність: розуміння меж між тим, що можна перевіряти, а що ні.  

У роботі аналітика дуже допомагає знання іноземних мов. До речі, запам’ятовування мозком нових слів – досить цікавий процес.

OSINT в Україні та Molfar 

Українські OSINT-розслідування активізувались у 2022 році. Через повномасштабне вторгнення збільшилась потреба у перевірці інформації, аналізі джерел, що стосуються воєнних дій та протидії ворожій дезінформації.

Один з найвідоміших гравців на вітчизняному ринку ОСІНТ – Мольфар (Molfar). Це компанія, створена Артемом Старосєком, яка використовує відкриті джерела для воєнної та фінансової розвідки, займається пошуком, аналізом інформації, перевіркою фактів та розслідуваннями. Команда Мольфара аналізує схеми обходу санкцій, приховування активів, розслідує військові злочини, спростовує російські фейки та проводить комерційні розслідування. Розвивається також освітній напрямок. Це приватна розвідувальна агенція, що ефективно працює на національну безпеку.

Серед відомих проектів Мольфара – «Книга орків». Аналітикам компанії вдалось деанонімізувати (розкрити) чимало російських військових, зокрема причетних до подій у Бучі.

І це не єдиний осередок ОСІНТ в Україні. У нас сформувалась ціла спільнота розслідувачів, волонтерських, навчальних проектів. В цій сфері працюють журналісти, незалежні дослідники та державні структури. 

В контексті російсько-української війни посилився інтерес і до такого явища як репарації.