Будь-що в цьому світі має свою історію та коріння, і історія України – не виняток. Наша держава та її назва не взялись нізвідки. Історія назви “Україна” – дуже цікава та захоплююча, тому пропонуємо здійснити екскурс епохами, щоб дізнатись чому наша країна – Україна.
Коли вперше з’явилася назва “Україна”
Сам факт появи назви “Україна” оповитий багатьма міфами та здогадками істориків. Навіть сьогодні достеменно невідомо коли саме та в якій варіації з’явилась назва “Україна”. Сказати відверто, то між науковцями і досі тривають дискусії щодо її походження та правильного тлумачення. Проте, більшість дослідників сходяться на думці, що вперше слово “Україна”, з’явилось у 1187 році.
Перші згадки про Україну в літописах
Єдиним способом закарбувати історію та знання у ХII, щоб передати її нащадкам – були літописи. Ви здивуєтесь, але перший літопис в якому фігурувала назва “Україна”, був зовсім не про країну. В Іпатіївському літописі, який описував смерть переяславського князя Володимира вперше було згадано слово “Україна”, але означало воно – “рідний край”, “своя земля”. У той час було зарано говорити, що дана назва стане символом цілого народу, проте саме з цієї згадки починається довга історія формування української держави. Автор літопису залишився невідомим, адже Іпатіївський літопис – це лише частина давньоруських літописів, над якими працювало багато літописців. Та навіть тут є над чим поміркувати, адже цей літопис входить до літопису “Повість минулих літ” авторство якого приписують Нестору Літописцю.
Походження слова “Україна”: версії й тлумачення
Є безліч версій походження слова “Україна”. Цього питання торкнулося багато видатних українських істориків та мовознавців, але єдиної правильної теорії – немає. Найпоширенішою є думка, що воно походить від слів “край”, тобто частина чогось. Згідно іншої версії, “Україна” походить від давнього слова “украяти“, тобто “відрізати”, “відділити”. Під такими поняттями варто розуміти, що першочергово Україну згадували в контексті – відділеної, відокремленої, “відрізаних від інших” частини землі.
Чому “Україна” – це не “окраїна”
Мабуть немає такої людини, яка б хоч раз у своєму житті не чула, що назва “Україна” пов’язана з словом “окраїна”. Проте, про це твердження можна сміливо забути, адже, якщо взяти до уваги історію Київської Русі, то там земля, яка зараз належить сучасній Україні, була центром як політичного так і культурного життя, не маючи ніякого відношення до “окраїни”, як прикордонної території. Термін “окраїна” можна вважати штучно нав’язаним у період, коли українська земля потрапила під владу інших держав. В такий спосіб применшувалось значення України, називаючи її лише “окраїною” чогось.
Як змінювалось значення слова в різні історичні періоди
Значення слова “Україна” – тривалий час не було сталим. Спочатку словом “Україна” називали окремі частинки землі, потім – окремі князівства, згодом цим словом називали території де жили козаки. І лише у дев’ятнадцятому столітті, слово “Україна” стало назвою країни українського народу.
Історичний контекст появи назви
Лише історія може освітити дорогу до розуміння появи слова “Україна”. І щоб краще зрозуміти, чому це так, варто прочитати рядки літопису, з яких все і почалось: “о немъ же Украйна много постона”, тобто за ним, за князем Володимиром Глібовичем вона багато потужила. А хіба тужать чужі? В тому то й справа що, тужити буде “своя земля” , “рідний край” та люди, які об’єднані, виокремлені одними цінностями. Саме тому, поява слова “Україна” має глибоке історичне підґрунтя, яке виросло не з політичних кордонів, а з відчуття приналежності до своєї землі та прагнення зберегти власну ідентичність.
Коли з’явилася Україна як країна і держава
Довгий і тернистий шлях пройшов український народ, перш ніж слово “Україна”, стало назвою незалежної держави. Історія становлення “України”, як країни, почалося ще за добу Русі, а точніше після її занепаду. Опинившись під владою різних держав, народ, який згодом стане українським, почав робити свої перші кроки у прагненні до свободи. Важливим етапом на цьому шляху стало створення Гетьманщини, яку заснував Богдан Хмельницький. Національно визвольна війна під проводом гетьмана Запорізької Січі стала поштовхом, після якого слово “Україна” почало вживатись як назва козацької держави.
Хоч перша спроба створити самостійне політичне утворення – не увінчалась успіхом, ідея української державності запалилась в серцях людей і вже не згасла.
Українські землі у складі імперій і відродження державності
Після падіння Гетьманщини у XVIII столітті, українські землі втратили свою автономію та стали частиною Російської та Австро-Угорської імперій. Та вже у XIX столітті розпочався національний рух за відродження України. В цей період багато видатних українських діячів, таких як Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Іван Франко – розвивали ідею єдності українського народу та спонукали простий народ до дій. У 1917 – 1918 роках, після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, було створено Українську Народну Республіку (УНР) та Західноукраїнська Народну Республіку (ЗУНР), які хоч і проіснували недовгий час, проте, відіграли найважливішу роль у створенні незалежної України.
Становлення української державності: від СРСР до незалежності
Початок ХХ століття можна вважати переломним у створенні української держави. Російська імперія зазнала занепаду, а в Києві було створено Центральну Раду, рішенням якої у 1918 році проголошено УНР (Українську Народну Республіку). Та щастя народу тривало недовго, адже вже в найближчі десятиліття українська держава буде у складі Радянського союзу, який всіма методами придушуватиме ідеї незалежності. Та і незламному СРСР прийшов кінець.У 1980 році, на хвилі занепаду активізувався рух за незалежність України, який став своєрідним продовженням боротьби започаткованої УПА (Українською Повстанською Армією), яка надихнула нове покоління дисидентів та правозахисників. А вже 24 серпня 1991 року, Україна стала незалежною та демократичной державою. Разом з цим, було відновлено державні символи України – прапор, герб, обрано столицею країни Київ, а згодом і написано гімн “Ще не вмерла Україна”.
Як закріпилася офіційна назва “Україна”
Після того, як українські землі ввійшли до складу імперій, назву “Україна” перестали вживати в документах. Проте, ця назва продовжувала жити в серцях людей, які вважали її символом національної єдності. Не менш важливу роль відіграли поети та письменники цього періоду, що вживали слово “Україна” в своїх творах. Саме тому, жодних інших варіантів назви країни і не виникало.
Сприйняття назви “Україна” у світі
Колись Україну сприймали лише як географічне позначення земель, а згодом картографи XVI–XVII століть, створюючи мапи, почали писати “Ukraina” на тих землях, де колись жили козаки. З часом більшість європейських країн, асоціювали Україну з козацтвом та народом, який виборює незалежність.
Поширення терміну у наукових та дипломатичних колах
Вперше, в наукових працях та дипломатичних документах термін “Україна” почав вживатися у XVIII–XIX століттях. Саме в цей період в світових дипломатичних колах з’явилось розуміння того, що український народ має свою мову, культуру та історію, яка не схожа на інші.
Від назви території – до символу нації
Колись Україна була просто назвою території, але поступово значення цього слова змінилось. Воно стало символом народу та боротьби за свободу. А після проголошення незалежності, слово “Україна” остаточно затвердилось як назва суверенної держави, на творення якої знадобилось не одне століття. Зараз це слово оспіване в найгарніших реченнях про Україну, наймилозвучніших піснях, найчуттєвіших творах, в яких описується любов до Батьківщини.
Цікаві запитання про Україну
Завдяки чому українцям вдалось зберегти свою ідентичність, яка ущемлювплась різними владами?
Завдяки мові, культурі, фольклору, а згодом творам видатних українських діячів, народу вдалось закріпити за собою назву “Україна” та зберегти цінності.
Які міфи, щодо назви “Україна” поширюються в інтернеті?
Один з найпоширеніших міфів, це те, що Україна – походить від слова “окраїна”, позначаючи окраїну Росії, але насправді Україна з'явилась ще тоді, коли Росії як держави – не існувало.
Який цікавий факт пов’язаний з першою згадкою про Україну?
Вперше про Україну згадується не як про територію, а як про спільноту людей, які проживають на окремій території.
Що означає назва “Україна” для сучасних українців?
Для сучасних українців назва “Україна” в першу чергу – символ свободи, єдності, та любові до рідної землі.
В яких ще працях, крім літописів, згадується Україна як окрема територія?
Крім літописів, назва “Україна” як позначення території та народу вживається в листах та універсалах Богдана Хмельницького, в листах дипломатів Речі Посполитої в міжнародних договорах та письменницьких творах.
